АДК як частина системи: Fondation Les Buissonnets
Професійний візит розпочався з відвідування Fondation Les Buissonnets у Фрібурі - закладу, де працюють із дітьми з розладами аутистичного спектра та/або інтелектуальними порушеннями. Представниці товариства відвідали заняття з дітьми та ознайомилися з роботою терапевта мови і мовлення Stéphane Kosen Jullien та інших фахівців. Одним із ключових напрямів знайомства з роботою закладу стала організація альтернативної та додаткової комунікації. АДК тут не функціонує як окремий інструмент або елемент одного заняття, а системно інтегрована в освітній процес і повсякденне життя дитини. Комунікаційні засоби використовують усі фахівці, які працюють із дитиною, у різних ситуаціях та активностях. До процесу залучені й батьки. Така узгодженість дає змогу зробити комунікацію не лише завданням окремого терапевтичного втручання, а невід’ємною частиною повсякденного життя дитини.
Для українського контексту цей досвід є особливо актуальним, адже розвиток АДК також належить до напрямів, у яких напрацьовуються подальші кроки та розширюється співпраця з міжнародною професійною спільнотою.
Освіта, професійна література та міжнародний досвід: Університет Женеви
Другий день професійного візиту розпочався з відвідування Uni Mail - Bibliothèque de l’Université de Genève. Українська аспірантка UNIGE Andriana Sabov познайомила учасниць із працівниками бібліотеки та разом із ними провела екскурсію. Під час відвідування було опрацьовано значний обсяг професійної літератури з терапії мови і мовлення, представлено цифрові ресурси та сформовано перелік видань, які могли б бути корисними для української професійної спільноти.
Окремої уваги заслуговує організація роботи бібліотеки. Бібліотекарі допомагають дослідникам знаходити необхідні публікації та правильно формувати пошукові запити для наукової роботи. Бібліотечними ресурсами за умови реєстрації можуть користуватися не лише студенти університету. Знайомство з роботою бібліотеки водночас актуалізувало питання доступу українських студентів, викладачів та практикуючих ТММ до сучасної професійної літератури, наукових публікацій і спеціалізованих ресурсів.
Далі професійний візит продовжився в одному з кампусів Університету Женеви - Uni Pinchat, де учасниць зустріли Marina Laganaro, Cécile Pont та Hélène Delage. Колеги представили магістерську програму Maîtrise universitaire en logopédie її структуру, клінічну підготовку, практику та дослідницьку складову. В Університеті Женеви немає окремого бакалаврату з logopédie. Один із можливих освітніх шляхів передбачає бакалаврат із психології, додаткову підготовку та подальше навчання на дворічній магістерській програмі з logopédie. Саме на магістерському рівні студенти здобувають професійну підготовку. Під час зустрічі Оксана Лялька представила український досвід шлях становлення професії терапевта мови і мовлення в Україні, результати, яких уже вдалося досягти, та відмінності нової системи професійної підготовки ТММ від підходів, що існували в Україні раніше.
Симуляційне навчання та розвиток клінічного мислення майбутніх ТММ
Окремий день професійного візиту в Uni Pinchat був присвячений практичній підготовці майбутніх терапевтів мови і мовлення. Члекині Українського товариства мови і мовлення мали можливість ознайомитися із симуляційними кімнатами та безпосередньо випробувати завдання, які використовують у підготовці студентів. У симуляційному середовищі студенти працюють із різними клінічними випадками, зокрема афазією, розладами аутистичного спектра, труднощами читання та письма, а також ситуаціями, коли дитина не використовує усне мовлення. Сценарії створені на основі реальних клінічних випадків. В одному з форматів студент бачить змодельовану клінічну ситуацію та має самостійно визначити, які питання необхідно поставити, що уточнити, якої інформації бракує та якими мають бути подальші дії. Інший формат передбачає роботу з навченими професійними акторами. Кожен клінічний випадок має кілька можливих варіантів розвитку подій. Наприклад, в одному сценарії родина спокійна та готова до співпраці, тоді як в іншому може виникнути конфліктна ситуація. Студент заздалегідь не знає, з яким варіантом працюватиме, а тому має реагувати відповідно до конкретної ситуації, а не лише відтворювати заздалегідь вивчений алгоритм. Симуляційне навчання створює безпечне середовище, у якому студенти можуть сформувати практичні навички, аналізувати власні рішення та вчитися на помилках до початку самостійної роботи з реальними пацієнтами.
Після симуляції проводиться дебрифінг. Студент разом із супервізором може переглянути відеозапис своєї консультації та детально проаналізувати власну роботу. Важливо, що такі симуляції використовують як інструмент навчання, а не оцінювання.
Окремий напрям підготовки присвячений розвитку клінічного мислення. Для цього використовується модель SNAPPS: студенти представляють клінічний випадок, формулюють гіпотези, пояснюють клінічні рішення, ставлять запитання та визначають, яких знань їм ще бракує. Члекині товариства також ознайомилися з кімнатою для обстеження та досліджень дітей, де проводять дослідження з використанням ЕЕГ. Такий підхід демонструє можливості безпосередньої інтеграції дослідницької діяльності в університетське середовище та професійну підготовку. Цікавим є й формат співпраці університету з практикуючими ТММ. Фахівці можуть представляти власні клінічні випадки та розібрати їх разом із викладачами університету. За участь у такій роботі практикуючі фахівці отримують оплату.
Досвід Uni Pinchat демонструє модель університетського клінічного середовища, у якому тісно поєднані теоретичні знання, практика та дослідження. Викладачі можуть одночасно бути практиками й дослідниками, а студенти отримувати теоретичну та практичну підготовку, спостерігати клінічну роботу, обговорювати випадки, розвивати клінічне мислення та поступово готуватися до самостійної роботи з пацієнтами. Marina Laganaro, Hélène Delage, Cécile Pont та їхні колеги детально представили організацію навчального процесу, дали учасницям можливість випробувати навчальні формати, а також надали доступ до презентацій і навчальних матеріалів для подальшого опрацювання в Україні.
ТММ у нейрореабілітації: Hôpitaux universitaires de Genève
Наступним етапом професійного візиту стали Hôpitaux universitaires de Genève (HUG), де українську делегацію зустріла Cynthia Castellano Dery, керівниця сектору ТММ у службі нейрореабілітації. У клініці працюють вісім терапевтів мови і мовлення, ще один ТММ працює з амбулаторними пацієнтами. Фахівці відвідали відділення, де ТММ працюють із дорослими пацієнтами після інсультів, черепно-мозкових травм та з іншими неврологічними станами. Важливою особливістю організації допомоги є залучення ТММ уже в гострому періоді. Тривалість заняття визначається відповідно до стану та потреб конкретного пацієнта.
Значна увага приділяється первинному обстеженню та оцінюванню. За потреби процес обстеження адаптують, зокрема у випадках, коли пацієнт не володіє французькою мовою. Для роботи з пацієнтами ТММ мають шість електронних пристроїв планшетів та нетбуків, що дає змогу використовувати цифрові інструменти безпосередньо у клінічній практиці. Окремою темою обговорення стала документація. Чіткої фіксованої норми часу для її ведення немає. За словами Cynthia Castellano Dery, у її роботі документація зазвичай займає близько години на початку та години наприкінці робочого дня. HUG є університетською клінікою, тому клінічна практика тут тісно пов’язана з дослідницькою діяльністю.
Міждисциплінарна взаємодія та АДК: Centre qap
Ще однією локацією став Centre qap приватний реабілітаційний центр для дітей віком від 6 місяців до 18 років, де реабілітаційна допомога для дітей є безкоштовною. З роботою центру українську делегацію познайомила ТММ Claire Angles. Особливу увагу було приділено організації командної роботи. Терапевт мови і мовлення може працювати спільно з фізичним терапевтом та ерготерапевтом, а засоби АДК використовуються в різних активностях дитини, а не лише під час окремих занять із ТММ. Досвід центру також підкреслює важливий принцип: сама наявність сучасного обладнання або комунікаційного інструменту не визначає якість допомоги. Необхідними є розуміння мети його використання, володіння відповідними методами роботи та чітке визначення цілей втручання.
Професійний діалог та подальша співпраця
Завершальний день візиту відбувся в University of Fribourg, Department of Special Education. Разом із Barbara Fontana-Lana, Stéphane Jullien та Ramona Ruegg члекині Українського товариства мови і мовлення обговорили освіту ТММ в Україні та Швейцарії, організацію клінічної практики, спільні професійні виклики та можливі напрями подальшої роботи. Окрему увагу було приділено альтернативній та додатковій комунікації, комунікаційний доступності, діяльності професійних асоціацій та подальшому розвитку ISAAC Ukraine. Магістрантки Yuna Garnier та Eliane Nauche коротко представили свої магістерські роботи, пов’язані з АДК. Наприкінці дня частина української делегації долучилася до онлайн-зустрічі з ISAAC International, а інша частина продовжила роботу в бібліотеці. Протягом професійного візиту особлива увага приділялася ознайомленню з фаховою літературою, тестами та навчальними матеріалами, а також аналізу ресурсів, які можуть бути актуальними для розвитку освіти та практики ТММ в Україні.
Значення професійного обміну для розвитку ТММ в Україні
П’ятиденний професійний візит дозволив представницям Українського товариства терапії мови і мовлення ознайомитися з різними рівнями організації роботи ТММ у Швейцарії від університетської підготовки та симуляційного навчання до клінічної роботи з дітьми й дорослими, наукових досліджень та міжпрофесійної взаємодії. Отриманий досвід допоміг окреслити низку напрямів, актуальних для подальшого розвитку професії в Україні: удосконалення професійної підготовки ТММ, розвиток університетської клінічної бази, поєднання освіти, практики та досліджень, розширення доступу до сучасної професійної літератури, розвиток АДК і комунікаційної доступності, міждисциплінарна взаємодія та міжнародна професійна співпраця. Важливою складовою візиту стала відкритість швейцарських колег до професійного обміну. Попри те, що вони не залучені безпосередньо до підготовки терапевтів мови і мовлення в Україні, фахівці безкоштовно поділилися власним досвідом, навчальними матеріалами та професійними напрацюваннями.
Українське товариство терапії мови і мовлення висловлює щиру вдячність Marina Laganaro, Hélène Delage, Cécile Pont, Cynthia Castellano Dery, Claire Angles, Barbara Fontana-Lana, Stéphane Jullien, Ramona Ruegg, Andriana Sabov, Yuna Garnier, Eliane Nauche та всім колегам, які долучилися до зустрічей, професійних дискусій та обміну досвідом.
Окрема подяка БФ «Пацієнти України» за підтримку та реалізацію професійного візиту в межах ініціативи «TRUE. Реабілітація травм для України». Професійний обмін став ще одним кроком у розвитку терапії мови і мовлення в Україні, зміцненні міжнародної співпраці та формуванні сучасної системи професійної підготовки й клінічної практики, орієнтованої на доказові підходи, міждисциплінарність та постійний професійний розвиток.
Магістерська програма з терапії мови і мовлення ініційована Міністерством охорони здоров'я України і запроваджується Івано-Франківським національним медичним університетом спільно з Українське товариство терапії мови і мовлення, у партнерстві з БФ «Пацієнти України» в межах ініціативи «TRUE. Реабілітація травм для України», завдяки підтримці Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel in Ukraine та Швейцарської агенції розвитку та співробітництва
Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні
